Сонце і Місяць мають різний гравітаційний вплив на Землю (Фото:NASA)

Давно відомо, що доба на Землі стає довшою, оскільки Місяць постійно віддаляється від планети з більшою і більшою швидкістю. Але в історії був і інший період. Тоді день і ніч сукупно проходили за 19,5 години.

Як сказано в дослідженні на сайті Science Advances, у період з 2 мільярдів до 600 мільйонів років до нашої ери тривалість доби не змінювалася. Вона становила більш-менш стабільні 19,5 години. Причина цього в протидії Сонця приливній силі Місяця.

Група фахівців під керівництвом астрофізиків Ханбо Ву та Нормана Мюррея з Університету Торонто розповіла, що за відсутності вищезгаданого ефекту тривалість доби на поточний момент становила б 60 годин. Місяць сформувався близько 4,5 мільярда років тому, і тоді тривалість циклу дня і ночі, яка визначається періодом обертання Землі навколо своєї осі, була значно меншою. За приблизними оцінками, він становив лише кілька годин. Але з часом доба подовжувалася у зв’язку зі зменшенням Місяця. Супутник Землі дрібнішає приблизно на 3,8 сантиметрів на рік.

Гравітаційний вплив Місяця впливає на припливи і відливи в океанах нашої планети. У результаті тяжіння супутника до води викликає ефект гальмування, який уповільнює обертання Землі. Кожного століття до доби додається приблизно 1,7 мілісекунди. А ось гравітаційний вплив Сонця призводить до зворотного результату. На планеті створюється обертальний момент, який прискорює рух навколо осі.

Упродовж великого періоду часу вплив Місяця переважав, тому доба подовжувалася. Однак був і вищезгаданий етап стабільності. Учені пояснили це двома причинами. Атмосфера на Землі тоді була теплішою, більшою і, отже, вплив Сонця відчувався сильніше. А ще свою роль зіграла властивість, названа резонансом. Це коли хвилі проходять через атмосферу на певній висоті та з певною швидкістю, створюючи синхронізацію. Остання дозволяла підтримувати тривалість доби на стабільному показнику протягом тривалого періоду часу.